Вона спить на диван¦, стежить за порядком у дом¦ ¦ полюбля¤ солодощ¦. У сел¦ Вергуни на Черкащин¦ отчизна пенс¦онер¦в прихистила козулю. П¦втора року тому люди п¦д¦брали знесилене козеня у л¦с¦, виходили ¦ в¦дгодували.
За грац¦ю ¦ розум назвали Кв¦ткою. Подружжя к¦лька раз¦в намагалося повернути §§ у дику природу.
Але марно.Грац¦йна ¦ полохлива. До сторонн¦х козуля Кв¦тка ставиться з недов¦рою. П¦втора року тому одн¦ люди залишили §§ без мами, ¦нш¦ не дали померти голодною смертю.Тетяна Лавриненко, рят¦вниця козул¦:- Ну, видно, мат¦р §§ видно в капкан¦ побило, або видно т¦ охотники убили бо вона сирота була, вона без опытен¦ була, вона ходила, скакала, т¦кала б в¦д людей, а в не§ сили не було не то що т¦кать, а й вона не имела возможности ¦ти.Тетяна ¶ван¦вна вигодовувала козеня парним скотин’ячим молоком.
Тепер подружжя Лавриненк¦в ставиться до св п¦доп¦чно§ як до друго§ дитини. Кв¦тка ночу¤ вдома.
Не достаточно того – §й нав¦ть дозволяють спати на диван¦ ¦ балують солодким виноградом ¦ бубликами. За це козуля сповна в¦ддячу¤ сво§м рятувальникам в¦рн¦стю та любов’ю.Тетяна Лавриненко, рят¦вниця козул¦:- Д¦д ото ходить коло скотин, зайде ото в хату – чоб¦т не скида¤ , а вона в¦зьме чоботи ¦ викида на дв¦р, щоб я не лаялась.Спочатку рят¦вники намагалися випустити козулю на волю.
Але з л¦су вона повернулась додому.
Кв¦тка в¦льно гуля¤ подв¦р’ям ¦ ¦нод¦ нав¦ть виходить у село. Тут, у Вергунах, домашню козулю знають ус¦.
Тваринка – справжня рад¦сть як для д¦тлах¦в, так ¦ для дорослих.Володимир Шальоний, сус¦д с¦м’§ Лавриненк¦в:- ¶ д¦ти з нею общаються з ц¦¤ю козкою Ну, вона обожать людей легко, вона ¦ не хоче в¦д людей ¦ти, бо так уже звикла легко.Лавриненкам уже неоднократно пропонували в¦ддати або продати козулю. Та вони категорично в¦дмовляються, мовляв, друз¦в не продають.
Щоправда, останн¦м часом стали р¦дше випускати з двору. К¦лька м¦сяц¦в тому, п¦д час прогулянки Кв¦тка потрапила у браконь¤рський капкан ¦ перебила н¦жку.
Стан¦слав Кухарчук, Павло Тимошенко, Новини, ТК "¶нтер", Черкаська область